Помилкові формулювання, які можуть зашкодити:
- -положення, наявні в обліковій політиці, замість захисту інтересів платника податків стають аргументами для обґрунтування фіскальної позиції податкових органів. Наприклад:
«Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій … є первинні документи на паперових носіях» (облікова політика підприємства може встановлювати додаткові вимоги до документального забезпечення господарських операцій. Відповідно у разі складання первинних документів в електронній формі податківці можуть використати подібне формулювання як додатковий аргумент для оскарження правомірності застосування первинних документів в електронній формі (та відповідних витрат) при перевірці відповідних господарських операцій);.
«До складу собівартості продукції включаються витрати на доставку продукції залізничним транспортом» (не зазначено, куди саме доставляється продукція: до складу компанії, до порту чи до покупця. Зазначене формулювання може призвести до того, що податкові органи можуть кваліфікувати такі витрати або як транспортно-заготівельні, або збутові витрати, що може вплинути на задекларований фінансовий результат до оподаткування у тому або іншому звітному періоді).
«Ведення бухгалтерського обліку здійснюється в програмному забезпеченні «1С» (в обліковій політиці зазвичай вказують, яким видом програмного забезпечення користується підприємство. Однак зазначене формулювання без додаткових уточнень, наприклад «та іншому програмному забезпеченні, яке забезпечить ефективне ведення бухгалтерського обліку підприємства», може стати причиною оскарження правомірності податкової амортизації або витрат, понесених під час придбання або обслуговування іншого (ніж зазначеного «1С») програмного забезпечення, яке використовується для ведення бухгалтерського обліку).
«Критерій суттєвості підприємства дорівнює 100 гривень» (помилкою є зазначення критеріїв суттєвості у формі абсолютного грошового вимірника. Критерії суттєвості важливі насамперед при застосуванні оціночних суджень або подання інформації у фінансовій звітності. Визначення рівня суттєвості в абсолютній сумі, на відміну від відносного показника, не дасть змоги об’єктивно оцінити суттєвість господарської операції, події та статті фінансової звітності, щонайменше, наприклад, через зміни обсягів тих чи інших операцій. Окрім того, зазначення «заниженого» порогу суттєвості, наприклад, не зможе «врятувати» від необхідності дисконтування у випадках, коли ефект дисконтування не матиме справді суттєвого впливу на фінансову звітність (за МСФЗ), або дисконтування окремих статей не вимагається за ПБО (без додаткових обмежень щодо рівня суттєвості, встановленого в такому випадку конкретним платником).
Найкращим рішенням буде передбачити критерії суттєвості в окремому розділі чи у відповідних розділах щодо активів та зобов’язань, керуючись, зокрема:
- для облікової політики за ПБО — Методичними рекомендаціями щодо облікової політики підприємства, затвердженими наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635;
- для облікової політики за МСФЗ — загальним та індивідуальним рівнем суттєвості, які встановлюються на підставі управлінських суджень і з урахуванням загальноприйнятої практики, — для окремих статей фінансової звітності та відповідних операцій.)
«Ліквідаційну вартість об’єктів основних засобів не розраховувати і з метою амортизації прийняти рівною нулю»(Ліквідаційна вартість як за ПБО, так і за МСФЗ є сумою коштів, яку підприємство отримало б зараз від вибуття ОЗ після закінчення його строку корисного використання (експлуатації). Виходячи з такого визначення, а також оскільки більшість платників мають на балансі велику кількість ОЗ, не можна стверджувати, що ліквідаційна вартість будь-якого об’єкта ОЗ дорівнює нулю. Ситуації, коли ліквідаційна вартість об’єктів ОЗ прирівнюється до нуля, мають місце, але повинні бути конкретизовані та аргументовані. Інакше є ймовірність, що податкові органи самостійно визначать ліквідаційну вартість об’єктів ОЗ та перерахують задекларовану податкову амортизацію).
За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки
