Коли виплачувати відпускні у разі термінової відпустки?
В Управління Держпраці у Полтавській області надали рекомендації, як виплачувати відпускні у випадку термінового виходу працівника у відпустку.
За загальним правилом відповідно до ст.115 КЗпП та ч.1 ст.21 Закону про відпустки, заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
У разі несвоєчасної виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період.
Конкретний період надання щорічної відпустки у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше, як за два тижня.
Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.
Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами, на інший період чи надати її в стислі терміни і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, таким чином не вбачається порушення законодавства про відпустки.
Триденний строк слід рахувати у календарних днях. При цьому день виплати відпускних не враховується. Але якщо останній день строку виплати відпускних припадає на вихідний день, відпускні слід виплатити не пізніше останнього робочого дня тижня до початку відпустки.
Водночас трапляється термінова необхідність працівника за сімейними обставинами піти у відпустку буквально наступного дня після подання заяви і складання наказу.
У такому випадку в заяві працівник має право вказати про отримання зарплати за таку відпустку в терміни, визначені за згодою між працівником та роботодавцем і це не може розглядатися як порушення вимог законодавства про працю.
Так, згідно з нормами ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки № 132 Міжнародної організації праці кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні. Суми виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
Таким чином за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем про надання та строки оплати відпустки, коли у зв’язку зі зверненням працівника про надання такої відпустки у стислі строки, не передбачені графіком відпусток, неможливо провести її оплату відповідно до вимог ст.115 КЗпП та ст.21 Закону «Про відпустки», оплата відпустки може бути проведена у строки визначені окремою угодою, як це передбачено нормами ст.7 Міжнародної Конвенції №132.
За матеріалами ГУ Держпраці
