Коли при звільненні працівнику слід запропонувати вакантну посаду?

Верховний Суд роз’яснив, що потрібно враховувати при звільненні на підставі змін в організації виробництва та праці. Суть справи: колишній працівник оскаржив своє звільнення, вказавши, що йому не були запропоновані всі вакантні посади на підприємстві. Він був попереджений про звільнення на підставі змін в організації виробництва і праці (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) за два місяці. Тоді ж йому був запропонований перелік вакантних посад, від яких він відмовився. Протягом двох місяців йому не пропонували інші посади, хоча мали місце неодноразові звільнення та переведення працівників, внаслідок чого утворювались вакантні посади, які підходили йому за кваліфікацією та освітою.

Місцевий та апеляційний суди задовольнили позов.

Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із таким висновком, оскільки роботодавець не запропонував позивачу всі вакантні посади, які були на підприємстві, до дати звільнення.

Верховний Суд звернув увагу, що розглядаючи спори, пов’язані зі звільненням за пунктом 1 статі 40 КЗпП, суди повинні визначити наявність фактів:

• зміни в організації виробництва і праці (ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників);
• відмови працівника від переведення на іншу роботу або відсутності можливості у роботодавця перевести його на іншу роботу на тому ж підприємстві;
• відсутності у працівника права переважного залишення на роботі;
• попередження про звільнення за два місяці.

Відповідну постанову у справі № 487/6407/16-ц Верховний Суд прийняв 10 вересня цього року.

Постанова ВС у справ № 487/6407/16-ц від 10.09.2018 року