Про працю осіб з інвалідністю
Працівники державної служби праці нагадують основні правила, яких слід дотримуватися, якщо в штаті підприємства є інвалід.
Роботодавець при працевлаштуванні осіб з інвалідністю має:
виділити та створити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця;
створити для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
забезпечити соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
надати Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;
надавати звітність до Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю.
Згідно зі статтею 26 Кодексу законів про працю України випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавцю, який працевлаштовує осіб з інвалідністю (яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції), здійснюються компенсаційні виплати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць.
Компенсація роботодавцю виплачується упродовж одного року з дня працевлаштування особи за умови збереження її зайнятості упродовж двох років.
На відміну від звичайних працівників, працівники з інвалідністю, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві.
Працівники з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).
Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить: для I і II груп — 30 календарних днів, для III групи — 26 календарних днів.
За інформацією Держпраці
