Оподаткування ПДВ в туроператорській та турагентській діяльності
Фіскали зазначають: туроператором може бути тільки юридична особа, для якої виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг (ст. 5 Закону України від 15.09.1995 №324/95-ВР «Про туризм»). Діяльність туроператора підлягає обов’язковому ліцензуванню.
Базою оподаткування ПДВ у туроператора, незалежно від виду туризму (внутрішній, в’їзний, виїзний), є сума винагороди (п.207.2, 207.3 ПКУ), яка розраховується таким чином:
Винагорода туроператора = Вартість поставленої туристичної послуги — Витрати на придбання (створення) туристичної послуги
Тому в декларації з ПДВ туроператор вказує в рядку 1.1 тільки суму винагороди.
Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туроператора є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичної послуги (п.207.6 ПКУ).
Тобто правило першої події в такому випадку не працює, а попередня оплата, отримана від туриста, не призводить до виникнення податкових зобов’язань у туроператора. Податкові зобов’язання він нараховує на дату завершення туру, яка фіксується в договорі з туристом.
Для відображення податкового кредиту у туроператора п 207.6 ПКУ встановлені особливі правила:
- суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичної послуги, не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора;
- суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), включаються до податкового кредиту. При цьому датою виникнення права на податковий кредит при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичної послуги, є дата отримання товарів/послуг, підтверджена ПН.
Туристичними агентами можуть бути юридичні особи та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг. При цьому діяльність туроператора ліцензуванню не підлягає.
Базою оподаткування для операцій, які здійснюються туристичним агентом (п.207.6 ПКУ), є винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичної послуги (туриста).
Податкові зобов’язання нараховуються у загальному порядку — за правилом першої події відповідно до п. 187.1 ПКУ. Для нарахування податкових зобов’язань турагент складає податкову накладну, реєструє її в ЄРПН та передає туроператору або іншим постачальникам послуг.
Порядок відображення сум у складі податкового кредиту у турагента залежить від мети придбання товарів (послуг), а саме (п.207.6 ПКУ):
- не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, вартість яких включається до вартості туристичної послуги;
- включаються до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, вартість яких не включається до вартості туристичної послуги. При цьому датою виникнення права на податковий кредит при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичної послуги, є дата першої події відповідно до п.198.2 ПКУ, оскільки особлива дата відображення податкового кредиту, яка встановлена аб. 4 п.207.6 ПКУ, передбачена лише для туроператорів.
За матеріалами ОВПП ДФС
