Оподаткування надміру витрачених коштів під час відрядження

Фіскали нагадують: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки (п. 164.5 ст. 164 ПКУ).

Крім того, згідно з пп. 164.2.11 п. 164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст.170 ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.