Неповний та скорочений робочий час під час карантину
Фахівці Держпраці роз’ясню, що мовно робочий час за тривалістю можна поділити на:
- Нормальний. Тривалість робочого часу працівників встановлена 40 год. на тиждень;
- Неповний. Робочий час становить меншу кількість годин, ніж встановлено нормативно-правовими актами;
- Скорочений. Час, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові функції, але оплата праці такого працівника проводиться в повному розмірі.
Поняття «скорочений робочий час» та «неповний робочий час» різні за своєю суттю.
Зокрема, скорочений робочий час встановлюється:
- для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень;
- для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год. на тиждень;
- для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год. на тиждень;
- для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших) — скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.
Неповний робочий час може бути встановлено угодою роботодавця і працівника на певний строк і без зазначення строку. В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда, для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку. За згодою роботодавця неповний робочий час може запроваджуватися для всіх категорій працівників.
Оплата праці у випадках встановлення неповного робочого часу провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Запровадження неповного робочого часу відповідно до ст. 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, відповідно його запровадження потребує завчасного попередження працівників не менше ніж за два місяці. Якщо ж неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то попередження працівника за два місяці не вимагається, і неповний робочий час може бути запроваджений з будь-якого моменту.
У разі написання працівником заяви про встановлення йому неповного робочого часу, він має зазначити таке:
- вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень);
- режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи);
- період, на який встановлюється неповний робочий час, тощо.
Отже, неповний робочий день (та його тривалість) встановлюється за згодою сторін будь-якому працівнику, а скорочений (та його тривалість) — встановлений законодавством тільки для окремих категорій працівників. При неповному робочому дні праця оплачується пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку, а при скороченому робочому дні — як за повний робочий день.
За матеріалами Державної служби України з питань праці
