Якщо боржник не знайомий з поручителем, то договір поруки є фіктивним?
При розгляді справи суд зазначив, що укладення поручителем договору з кредитором без відома боржника і без наявності будь-яких відносин із боржником («невідомий боржнику поручитель») є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов’язання. Цей факт може свідчити про недобросовісність таких дій, зокрема на їх спрямування на зміну територіальної юрисдикції (підсудності) спорів, що випливають з основного зобов’язання, чи обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов’язанням.
У цій справі позивач звернувся до суду щодо визнання недійсним укладеного відповідачами договору поруки. Він зазначив, що цей договір є фіктивним, оскільки укладався не з метою настання реальних наслідків, а з метою приховати справжні наміри його сторін – змінити територіальну юрисдикцію (підсудність) пред’явлення позову про стягнення заборгованості за укладеним ТОВ “Серединецьке” (лізингоодержувач) та ТОВ “Агротек” (лізингодавець) договором фінансового лізингу.
При розгляді такого виду справ суд з’ясовує дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.
Також Верховний Суд вказав, що будь-яка господарська операція, дія суб’єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення. Оскільки договір поруки є безоплатним, тобто не має очевидної економічної мети (за виключенням випадків коли поручитель бере плату за свої послуги з боржника відповідно до статті 558 ЦК), то суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з’ясувати дійсні мотиви, через які особа поручається за боржника перед кредитором і чи є такі мотиви добросовісними.
Відповідно до усталеної ділової практики боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов’язаності, афілійованості, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником, як правило, спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов’язань боржника.
Укладення поручителем договору з кредитором без відома боржника і без наявності будь-яких відносин з боржником (“невідомий боржнику поручитель”) є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов’язання. Цей факт може свідчити про недобросовісність таких дій, зокрема на їх спрямування на зміну територіальної юрисдикції (підсудності) спорів, що випливають із основного зобов’язання, чи обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов’язанням.
Постанова КГС ВС від 19 лютого 2021 року у справі № 904/2979/20
