Випробувальний термін при прийнятті на роботу
Фахівці Держпраці консультують: умову встановити працівнику випробувальний строк та його термін обумовлюють у наказі (розпорядженні) керівника про прийняття на роботу, з яким ознайомлюють працівника під розпис.
Якщо такої умови в наказі про прийняття на роботу немає, то вважається, що працівника прийнято на роботу без випробувального строку.
Випробувальний термін не встановлюється для осіб:
- що є неповнолітніми (до 18 років);
- молодих робітників (які закінчили навчатись у професійних навчально-виховних закладах);
- звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- молодих спеціалістів (після здобуття вищої освіти);
- інвалідів (які мають довідку МСЕК і направлені на роботу).
- які перемогли в конкурсі на заміщення вакантної посади;
- вагітних жінок;
- що проходили стажування в роботодавця з відривом від основної роботи;
- матерів, які самостійно виховують дитину віком до 14 років (дитину-інваліда);
- що працюють за строковим трудовим договором до одного року;
- що працюють тимчасово або на період сезонних робіт;
- обраних на посаду;
- які переміщені всередині підприємства.
Крім цього, випробувальний термін не встановлюється для працівників, прийнятих на роботу до підприємства іншої місцевості (при переведенні), та у законодавчо визначених випадках.
Випробувальний термін при прийнятті на роботу становить:
- не більше 3 місяців — у загальних випадках;
- не більше 1 місяця — для робітників;
- не більше 6 місяців — в окремих випадках за погодженням з профспілкою.
Термін випробування вважається завершеним, якщо працівник продовжує працювати, тобто успішно пройшов термін випробування. Розірвання трудового договору з таким працівником стає можливим лише в загальному порядку. Після закінчення випробування трудовий договір такого працівника стає безстроковим. Новий наказ в цьому випадку не видається.
Працівник, який не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, звільняється впродовж терміну випробування, про що письмово повідомляється за 3 дні.
Останній день роботи вважається днем звільнення працівника. У день звільнення роботодавець видає працівнику трудову книжку, проводить розрахунок. Якщо звільнення працівника здійснено за ініціативою роботодавця, то у день звільнення вручається і копія наказу про припинення трудового договору.
Офіційний портал Управління Держпраці
