Прописка та реєстрація в Україні: в чому різниця?
У центрі з надання БВПД надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, прописка була запроваджена в СРСР в 1932 році як система обліку громадян. Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Адже без відповідної відмітки у паспорті громадянин не міг влаштуватися на роботу, отримати медичні чи соціальні послуги.
На території України цей механізм діяв, аж поки Конституційний Суд України своїм рішенням (№ 15-рп/2001 від 14 листопада 2001 року) визнав такий інститут неконституційним та по суті скасував прописку, і в 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким було введено правило добровільної реєстрації громадян за місцем проживання або перебування.
Отже, станом на сьогодні такого поняття як «прописка» в законодавстві України не існує, натомість існує реєстрація місця проживання.
Реєстрація місця проживання є обов’язковою. Кожен громадянин України зобов’язаний зареєструвати своє місце проживання, а також повідомити компетентні органи про зміну свого місця проживання протягом 30 днів. Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3 місяців з дня державної реєстрації її народження.
Здійснити реєстрацію місця проживання можна лише за однією адресою. Якщо Ви є власником декількох помешкань або проживаєте у двох або більше місцях, реєстрацію місця проживання можна здійснити за однією з цих адрес на вибір, адже кожному з нас гарантовано право на вільний вибір місця проживання.
На сьогоднішній день існують соціальні та адміністративні послуги, які надаються виключно за місцем реєстрації:
– отримання паспорта (як національного, так і закордонного);
– виплата пенсій,
– виплата соціальної допомоги по безробіттю, догляду за дитиною тощо (виняток – виплата допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами);
– оформлення проїзного документа дитини;
– реєстрація фізичної особи-підприємця;
– голосування на виборах;
– звернення за безкоштовною медичною допомогою.
Окрім того, за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
У особи, яка зареєстрована у помешканні, однак не є його власником або співвласником не виникає автоматичне право власності на чуже нерухоме майно у якому вона проживає.
За несвоєчасну реєстрацію передбачена адміністративна відповідальність – попередження або штраф.
За матеріалами офіційного вебсайту Центру безоплатної вторинної правової допомоги




