Які наслідки застосовуються у разі невиконання договору оренди?
При розгляді справи суд зазначив, що неустойка згідно із ч. 2 ст. 785 ЦК розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
У цій справі Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість з орендної плати та штрафних санкцій.
Позовна заява мотивована заборгованістю Відповідача з орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди майна (в редакції додаткового договору про заміну орендодавця), а також обов’язком Відповідача сплатити передбачені умовами договору оренди та нормами законодавства суми за несвоєчасне і неналежне виконання обов’язку щодо сплати орендної плати та обов’язку щодо повернення майна з оренди після припинення дії договору оренди.
Суд пояснив, що неустойка, передбачена частиною другою статті 785 ЦК має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов’язання наймача (орендаря) з повернення об’єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії Договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов’язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Обов’язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об’єктом оренди на платній основі.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору – якщо наймач не виконує обов’язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов’язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК.
Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов’язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови, пункт 3.11 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов’язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК).
Постанова КГС ВС від 19 квітня 2021 року у справі № 910/11131/19
