Ненормований робочий день: на що слід звернути увагу?
У Державному центрі зайнятості наголосили на основних аспектах встановлення ненормованого робочого дня працівнику.
На сьогодні документом, який може зорієнтувати працівників і роботодавців у цьому питанні, є Рекомендації щодо порядку надання працівникам із ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затв. наказом Мінсоцполітики України від 10.10.1997 р. № 7 (Рекомендація № 7). Згідно з ними, ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у такому разі визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Встановлюючи такий режим роботи потрібно пам’ятати:
- Ненормований робочий день застосовується щодо певних робіт, професій і посад
Цей режим є винятком з правил і застосовується до тих працівників, праця яких має особливе суспільне значення. Проте затвердженого переліку робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем немає. Рекомендації № 7 встановлюють лише приблизні критерії, коли може бути застосовано ненормований робочий день. Зокрема, він може застосовуватися для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:
а) осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
б) осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (наприклад, у сільському господарстві);
в) осіб, які розподіляють час для виконання роботи на свій розсуд.
Рекомендації не є нормативно-правовим актом і відійти від їх змісту можливо в колективному договорі.
За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості
